Жив-був на світі хлопчик, і, коли йому виповнилося чотирнадцять років, він почав вигадувати у своїй уяві цілий світ. З часом у тому світі з’явилися друзі, знайомі, вороги, дівчина, яка любила його, а він - її. Там він був щасливий. Скрізь, де він не бував, зажди витав у мріях, реальний світ його майже не цікавив. Інколи хлопчик впливав на нереальний світ, але там все завжди закінчувалося щасливо. Пройшов час - хлопчик став помічати, що у своєму світі всі його друзі, знайомі, його дівчина - не самостійні і роблять те, що він хоче. Це дуже засмучувало його, він намагався не впливати на їхні дії у намріяному світі, та нічого не виходило. Що тільки він не пробував, та що більше проходило часу, то більше він розумів, що нічого не вийде. Йому так було шкода тих, хто жив у тому світі, що він покінчив життя самогубством.